Завантаження

Одежа у слов´янському світосприйнятті. Частина 4: Непрості аксесуари

Вище ми з´ясували, як побудова і діяльність чакр впливає на особливості покрою одягу. Крім того, від деякої функціональної різниці між чакрами і різниці у частотних характеристиках енергій, що ними проводяться, залежить оздоблення традиційного костюму декоративними елементами і так званими аксесуарами, їх розміщення над певними ділянками тіла і способи носіння вбрання.


На осі хребта чергуються між собою рубіжні (перехідні) і комутаційні (прохідні) чакри. Перші відокремлюють в енергоструктурі людини три рівні – матеріальний, Душевний і Духовний, що є проекціями Вселенських рівней Яві, Наві і Праві. Чакри другого типу є втіленими вузлами-порталами, що підтримують зв´язок між рівнями-світами. До рубіжних, розмежувальних відносяться чакри Істок, Живот, Вуста. В народному одязі їх відповідно оздоблювали смугами-оторочками з тканих стрічок на подолі, пасками чи ременями на попереку, комірами-стійками в районі горлової чакри. Це все визначені горизонтальні смуги, які підкреслюють наявність визнаних людиною меж.

Поділ символізує грань між важкими енергіями світів темної Наві і Явним світом, а також між підземним і тим, що знаходиться на поверхні землі. Тому поділ будь-якої одежі має бути широко завернутий, міцно зашитий зсередини, а ззовні оздоблений облямівкою з відповідною обережною символікою, що стає на шляху проникнення шкідливих для людини енергій нижніх світів мороку. Орнаменти, як вишиті безпосередньо на подолі, так і зображені на окремих вишитих чи тканих стрічках, закріплених знизу одежі, пов´язані із землею як стихією, з духами землі та символікою рубіжності.


Для людини, яка живе в Традиції Предків, неможливо вийти з дому не підперезаною. Вдягнення паска чи ременя визначає повну готовність до певної дії, початок шляху. Навпаки, в рідних стінах зняття поясу демонструє відпочинок після добре виконаної справи, відчуття безпеки, тілесного і душевного розслаблення. Величезна ганьба висловлювалася всім, хто з´явиться на людях без паску. Досі ми використовуємо фразу „зовсім розперезалися” відносно тих, хто веде себе негідно. Пасок вказує на межу між душевними і матеріальниими структурами, де сформована на рівні Ярла, Лади і Лєлі творча енергія переходить у стадію втілення. Крім того, пасок оберігає від безконтрольного проникнення у наш світ навних енергій. Жінки могли знімати паски під час обрядових дій, але підперезувалися для своїх повсякденних функцій. Енергопотік між вказаними рівнями символізував і жіночій фартух, що фіксувався на плечах, в той час як поясний фартух відноситься до нижчого рівня контактів із земними енергіями.


Паски мали різні місцеві назви. Наприклад, гач, гачник або гашник, від чого походить слово „загашник”, що був колись невеликим мішечком для дрібних цінних речей і ховався за паском. Пояс був одним з елементів ідентифікації кастової належності і соціального статусу людини. Кілька останніх століть про статус вже дізнавалися за багатством прикрас і коштовністю одягу, раніше про це свідчила лише визначена орнаментація, що була своєрідним паспортом людини. Слов´янське рукостискання чоловіків – це взаємний обхват долонями правих рук зап´ястків. При цьому очам відкривалася орнаментація манжетів сорочок, з якої можна було дізнатися про родову, кастову і професійну належність людини, його сімейний стан, окремі досягнення. Орнаменти на інших ділянках одежі доповнювали інформацію про людину. Слово „орнамент”, хоча і вважається зараз іншомовним, легко читається за образами давньослов´янської мови як „сила на мені втілена” (сила – це сполучення „ор”). Воїни у певних обставинах віддавали перевагу ременям, хоча у святкових і обрядових костюмах цієї касти використовувались ткані паски з відповідною символікою. Серед трудівників і купців паски були предметом особливої гордості, досягали довжини 3-4 м, кілька разів оберталися навколо тіла. Найскромніші за виглядом і, разом з тим, найвагоміші за змістом орнаментації паски належали жрецям.

Третій перехідний рівень визначає комір одежі. Відчуйте це слово: „ко-мір”, долучення, доторкання до якогось іншого світу або виміру, можливість змінити вимір. Про це свідчить і російський аналог слова „воротъ”, ворота, перехід. Комір знаходиться на межі переходу до Духовної сфери в енергетиці людини, і саме ця сфера завжди була найбільш уразливою. Цей рівень у представників вищих каст суспільства захищала духовна свастична символіка. Всі ж, хто знаходився на шляху духовного зростання, використовували орнаментацію, що мала стимулювати розкриття верхніх енергоцентрів, або родові символи. В чоловічих сорочках присутній комір-стійка, зафіксований підкладкою з міцного матеріалу. Жіночі сорочки не мали коміра як такого, горловина представляла собою збірку тканини в рясні складки, зафіксовані швом і оздоблені зверху орнаментованою тасьмою. Обережні функції і символізм межі на шляху долучення духовності в жіночому вбранні несли різноманітні вироби з металів, каміння, дерева, скла, які ми тепер вважаємо прикрасами.


Чакри Зарод, Ярло і Чоло не лише символізують всесвітні портали, а й виконують подібні функції в нашому тілі. Одежа в області дії цих енергоцентрів оздоблювалася відповідною символікою, серед якої найпоширенішим знаком був Алатир – схема порталу між світами. Чакрі Зарод також присвячувалися символи Роду і родючості. Ярло пов´язане зі стихією вогню, накопиченням душевних сил і досвіду творіння в Явному світі. Чим більший цей досвід, як власний, так і родовий, тим більш насиченим стає оздоблення орнаментами сорочок на грудях. Обережна символіка тут перемежається зі знаками, які спонукають до активного способу життя, служіння суспільству, а також привертають і оберігають кохання, лад в родині. Розвинуте Чоло мають люди з високим інтелектом, вчителі від Бога, жреці. Щоб захистити Чоло найпростішим засобом, треба пов´язати навколо голови стрічку-очіл´є з відповідним орнаментом. Для більш вагомого захисту Чола використовували головні убори певних форм.

Треба зазначити, що ані одяг, ані вироби декоративно-прикладного мистецтва у ведичній Традиції ніколи не були прикрасами як певні естетичні форми. Вони дійсно мають дуже колоритний, декоративний вигляд, але лише тому, що відображають досконалі елементи природи, космосу, Всесвіту. Нашим Пращурам, які створили споконвічну невмирущу Традицію, були відомі таємниці світопобудови, розташування галактик і далеких зірок, можливості змінювати хід часу, характеристики простору і здійснювати мандрівки між Світами. Це все здається сьогодні фантастикою, і лише заглиблення у знання і Віру Предків швидко відкриває очі і повертає пам´ять про велике минуле нашого народу.

Тому ми і нагадуємо постійно про необхідність захистити і відродити нашу енергетику через вивчення давніх знань і використання правильного вбрання. Роди слов´янські не міг перемогти у відкритому бою жоден ворог. Лише шляхом підступної омани, що триває вже кілька століть і базується на поступовій підміні цінностей, впертий і нахабний ворог майже досяг своєї мети. Тепер, коли на багатостраждальному полі Половецькому, як і тисячу років тому за часів відомого князя Ігоря, знову ллється наша кров і брат знову іде на брата, здається, що настав край і ми не зможемо відновити себе як нація, що ізконі є носієм Світла і Любові Божої. Але в цей самий найстрашніший час до нас з глибини віків знову виходять знання могутніх Пращурів і закликають йти шляхом Праві.

Іде війна за наші Душі і наше майбутнє, іде війна за кожного з нас і лінія фронту проходить прямо через Душу. Сьогодні ця війна вступає в вирішальну стадію, і ми не маємо права зустріти свій останній бій в майці з прапором чужої країни і паскудним написом на чужій мові, у брутальних рваних джинсах. Символи правлять світом. Все, що ми чіпляємо на себе, відправляє наші сили і здібності джерелу, яке створило цю символіку. Чому ви не хочете віддати це своєму Роду, батькам, дітям, а віддаєте залюбки чужорідним поводирям з викривленою психікою? Люди, схаменіться! Ваші діди навіть в окопах Другої Світової війни мали охайний вигляд, між атаками латали і чистили свій одяг, хоча поряд з ними кожну мить стояла смерть. Не може людина ходити в рванині! Над вами сміються ті, хто „впарив” вам цей непотріб як стильне та модне. Вони в захваті, бо якщо слов´янин надів рвані штани, він вже ніколи не прийде до тями. Викинь цю гидоту, а ще краще відправ тим, хто її зробив, щоб не раділи передчасно. Згадай, що ти Чадо Боже і Дитина Великого Народу! Слов´янин, вдягнися як личить ЛЮДИНІ і знай, що наші Прадіди оголювали себе перед сторонніми лише в одному випадку – на полі бою. Так робили, наприклад, козаки-характерники, роздягаючись до поясу, щоб звільнити потужний вихор ярої енергії, який ворог відчував за кілька сот метрів.


Автор: Огурцова Наталія  Вікторівна, історик, музеєзнавець.


Повернення до списку